У повоєнних часах, в 1948-49 рр. почала приїзджати до Америки українська політична еміграція і відновлювати чи засновувати різні організації, багато з яких постали, ще в Україні. Одна з них – Український Пласт, базований на скавтській організації Байдена Павела, який заснували в Україні 1911 р. д-р Олександер Тисовський, Петро Франко, й Іван Чмола.
І так до Клівленду почали приїзджати українці, між ними пластуни, котрі хотіли продовжувати в Америці пластову ідею і пластові ідеали, між якими на першому місці стоїть любов Бога й України. Вони хотіли розгорнути і закріпити ці пластові ідеали між українською молоддю, яка зі своїми родинами почала з’їжджатися до Клівленду.
І так одні з перших сеніорів котрі приїхали до Клівленду, пл. сен. Григорій Бобків і пл. сен. Микола Кавка, зорганізували групи хлопців і дівчат і створили перші юнацькі гуртки в 1949 р. Згодом юнаки й юначки створили юнацькі курені, а саме 17-ий курінь УПЮ-ів ім. Байди Вишневецького й 28-ий курінь УПЮ-ок ім. Княгині Ольги. Юнаки за свого патрона вибрали гетьмана Байду Вишневецького, котрий представляв для них українське козацтво й стремління до створення незалежної украінської держави. Юначкам імпонувала Княгиня Ольга, котра зі своїм онуком, Князем Володимиром Великим, охрестили Україну і відзеркалюють блискучий княжий етап в українській історії. Відтак повстали усі інші улади в організації пластової станиці: новацькі рої, гнізда, і улади старшого пластунства й сеніорату. В 1950 р. відбулися основуючі збори Пласт-Прияту, який став підпорою Пласту. Всім було ясно, що Пласт не може корисно працювати, якщо батьки не піддержують діяльности своїх дітеи.
І ось почалася в Клівленді пластова діяльність. Спочатку сходини відбувалися у залі церкви св. Апостолів Петра і Павла, пізніше в Українському Народному Домі, а згодом винаймлено домівку на Kennilworth вулиці, де сходилися пластуни на сходини, на пластові імпрези й на пластові вечірки. Кипіло пластове життя і всі тішилися, що мають нагоду стрічатися і пластувати.
У тих початкуючих часах пластуни їздили на прогульки поза місто на фарму п-ва Трушів де святкували Свята Весни, Листопадові Свята, Березневі Роковини, ітп. Пластуни також брали зорганізовану участь у різних громадських святах-академіях, які відзначували важливі події в українськіи історії. Вже від 1951-го року, новацтво й юнацтво їздили на пластові табори на Новий Сокіл, де часто перебував улюблений усіма Начальний Пластун “Сірий Лев”, пл. сен. Северин Левицький, і де часто була коменданткою заслужена клівлендська пластунка пл. сен. Нуся Мриц. Перший табір на Новому Соколі дав добру школу пластовому братству. Там ще не було свіжої води, а пл. сен. Осипа Галяревич, яка займалася кухнею, готовила їжу таборовикам буквально на двох каменях. Це був незабутний табір.
В 1958 р. куплено Пластовий Дім, будинок на Kennilworth Ave. напроти Лінкольн Парку – своє власне приміщення для пластових зайнять, котрі під час гарної погоди можна було відбувати в парку. В цей час в новім пластовім домі також примістився пластовии музей, заснований пл. сен. Леонідом Бачинським, визначним пластуном, котрий заснував Пласт на 3акарпатській Україні. Після виїзду пл. сен. Бачинського з Клівленду, музеєм довгі роки провадили пл. сен. Олександер Фединський, пл. сен. Микола Грушкевич, і останньо, пл. сен. Оленка Хміляк.
Пластове життя в Клівленді розвивалося. Клівлендські пластуни постійно брали активну участь у всіх крайових і міжкрайових з’їздах і зустрічах, наприклад на ЮМПЗ в Ґрефтоні в Канаді 1957 р., де всі юначки були вбрані в народних строях з різних областей України, й де кожний гурток репрезентував дану область з відповідною програмою та виступом. У 1992 р., станиця взяла участь у Ювілейній Міжнародній Пластовій Зустрічі, яка розпочалася на Вовчій Тропі 1992 р. Група клівлендських пластунів продовжувала зустріч у Львові, вже на вільній Україні, літом 1993 р. В 1998 р. улад УПЮ взяв активну участь у ЮМПЗ в Канаді святкуючи 85-ліття Пласту.
У 1958 р. гурток юначок “Блискавка” перейшов до старшого пластунства й рішив відновити пластовий курінь “Буриверхи”, який був заснований в Мітенвальді, Німеччина, 1947 р. 3годом гурток юначок, після переходу до старшого пластунства, створив новий старшо- пластутнський курінь “Шостокрилі”. Пластова активність виявляла себе в різних формах. Відбувалися пластові Миколаї, котрі вміло ставили пл. сен. Микола й пані Володимира Кавки з чудовими строями й декораціями, які захоплювали дітей. Також відбувалися пластові Чортики, які в легкому жанрі вміло писала ст. пл. Ліда Волчук-Голіян а переводив курінь “Буриверхи”, та які увійшли в різдвяну традицію станиці. Новацтво й юнацтво ходили колядувати після давних українських звичаїв. Клівлендське юнацтво постійно здобувало перші місця на пластових Орликіядах, і нераз осягало почесні ступені Гетьманича й Гетьманівни, про що свідчать чисельні щити-нагороди на стмах у пластовій домівцг. Також у ділянці спорту клівлендські пластуни причинилися до розбудови спортового клюбу “Львів” у ланках копаного м’яча, тенісу, відбиванки і шахів. Наші пластуни часто здобували перші місця на лещетарських змаганнях КAК, як також на легко-атлетичних змаганнях УСЦАК.
В 19б4 р. почалося старання закупити відповідну оселю в околиці Клівленду для таборування пластової молоді. Головним ініціятором цього проєкту був тодійшний голова Пластприяту, п. Петро Полянський. Під проводом станичного, пл. сен. Ярослава Кришталовича, створено комітет для купна оселі клівлендської станиці. Члени цього комітету оглянули цілу низку фарм в околиці Клівленду. Після довгого шукання, знайдено фарму в околиці Middlefield, приблизно 40 миль на схід від Клівленду, яка відповідала всім вимогам, а саме мала 133 акрів землі, знаходилася серед ліса та чарівної природи, з кристальною водою, чотирйома озерами та будинками, які можна було пристосувати до таборових потреб. Усе це серед пахучих соснових і кленових лісів. У короткому часі підписано угоду купна й так стала дійсністю давня мрія пластунів та пластунок, їхніх батьків та приятелів станиці.
Відразу після купна оселі комітет розбудови під проводом пл. сен. Володимира Ерденберга почав працювати. Не жалуючи ні труду ні грошей багато пластунів, батьків, членів Пластприяту і прихильників пластової молоді завдали собі багато зусилля, щоби привезти оселю до порядку і умохсливити перші табори літом 1966 р. За проєктом, наглядом і працею пл. сен. Адріяна Галяревича, голови господарської комісії, побудовано на оселі бараки для таборування пластового новацтва, стилеву капличку гуцульського стилю, великий павіліон для вигоди гостей та таборовиків у дощеву погоду, басейн для купання, а останньо будинок з тушами й туалетами, та кімнатами для затруднених у кухні. Більшість роботи виконано безплатно завдяки жертвенних осіб, котрі зрозуміли потреби пластової молоді й не жаліючи ні труду ні грошей радо присвятили багато часу для розбудови нашої прекрасної оселі.
Урочисте посвячення оселі відбулося 12-го вересня 1965 р., на яке приїхало багато пластунів і гостей з цілої Америки. Була дуже гарна зворушлива програма у виконанні нашого новацтва й юнацтва, як також урочисте посадження дуба в сусідстві великого каменя на головній площі. Оселю названо “Писаний Камінь”. Писаний Камінь це маєстична гора в Карпатах, з якої є чудовий вид на довкілля. Пісня про Писаний Камінь (“Де гори Карпати, де Писаний Камінь”) звеличала нашу пластову осепю і сьогодні ії співають пластуни по всіх таборах і всюди де лунає пластовий дух. Всі пластуни, пластова молодь котра знає про наш Писаний Камінь, люблять там таборувати й гартувати пластовий дух. Усі пластуни, котрі колись таборували й сьогодні таборують на Писаному Камені уважають оселю як свою і завжди готові вертатися там таборувати.
3 часом перенесено пластову домівку до Астродому св. Иосафата у Пармі, бо біпьшість пластової молоді замешкала в цих околицях великого Клівленду, й там продовжуються пластові зайняття по сьогоднішний день. Пластовий Дім став власністю Українського Архів-Музею, а пластовий музей, який уже відвідала велика кількість визначних людей, також перенесено до приміщення в Астродомі св. Йосафата. Пластовий Музей пишається цікавими й цінними експонатами, та служить як цінний ресурс для пластунів. В ньому зберігаються різні експонати з історії Пласту.
За своє існування, пластова станиця в Клівленді виховала три українські покоління, які гідно й совісно перебирають провід в українському громадському і американському житті. Особливо треба відзначити жертвенну пряттю наших пластунів в допомозі незрячим, в медичній опіці, та в політично-економічній допомозі Україні. Тут в Америці клівлендські пластуни зробили великий вклад праці для потреб церкви, Рідної Школи, та української культури. Багато пластунів одержало високі відзначення за їхню віддану працю в громаді й в Пласті. У продовж цих п’ятдесят років понад 1000 пластової молоді пройшло пластовий вишкіл. Провід станиці вложив багато праці й зусилля виховати ці нові покоління на якісних громадян, а то й визначних, промінентних діячів, які занимали и занимають вlдповідальні становища в своїх професіях в Америці й в Україні. Клівлендські пластуни займапи й займають відповідальні пости в КПС і ГПБ. Вони організували і переводили виховно-вишкільні й різні спеціялізаційні табори, як лещетаські, мандрівні, канойкарські, роверисті, скалолаження, тощо.
Пласт хоче дати молодій людині позитивні переживання, нагоду жити в природі, можливість навчитися бути самостійним, та виробити в собі провідницький хист. Пласт старається дати молодій людині напрям у житті. Від проголошення незалежности України в 1991 р., пластові ідеї і кличі знаходять загальне признання і піддержку цілого народу. Є зрозуміння, що в Пласті кується краща доля нашого народу, та що в ньому росте новий люд, і мусимо ствердити, що досягнення не є тільки овочами праці пластових проводів і пластунів, але також заслугою батьків, Пласт-Прияту та широких кругів громадянства.
Сьогодні наша станиця вже з дещо зміненим, новим обличчям наших дітей і онуків, у котрих іскра пластової ватри, пластової ідеї розгорілася і палає, готова продовжувати й свою пластову мандрівку тими самими ідеями й засадами, що їм передали їхні батьки й діди, котрі засновували нашу станицю. Вони запалили цю першу ватру пластової ідеї, полумя якої дальше палає, і маємо надію, що буде дальше горіти у серцях нових поколінь.
Історію станиці підготували: п. Володимир Боднар, пл. сен. Марта Галяревич, пл. сен. Ігор 3ахарій, пл. сен. Віра Моллс, пл. сен. Евген Небеш, пл. сен. Дарія Якубович. Фотографії з архівів пл. сен. Адріяна Галяревича.